вишивання — я, с. 1) Дія за знач. вишивати 1). 2) Вишитий предмет або той, що вишивається. || рідко. Вишитий на чому небудь візерунок … Український тлумачний словник
вишивання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вишивка — I (вишитий на чому н. візерунок), розшивка, шитво, гапт, гаптування, вишивання, мережка (розшитий візерунок); полик (попереча вишивка на верхній частині рукава сорочки, на кінцях рушника тощо) II ▶ див. вишивання 1), вишивання 2) … Словник синонімів української мови
канвовий — а, е. Прикм. до канва 1). Канвове вишивання. || Признач. для вишивання по канві. Канвові мережки … Український тлумачний словник
хрест — а/, ч. 1) Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині. || Молитовний жест християн – знак, що нагадує такий предмет, зображується перехресним рухом особливим чином… … Український тлумачний словник
ажур — I 1) присл. Стан рахівництва, коли записи в бухгалтерських книгах робляться безпосередньо після проведення відповідних операцій. || Повна відповідність даних поточного бухгалтерського обліку та звітності. 2) у знач. ім. ажу/р, у, ч., розм.… … Український тлумачний словник
верхостьоб — у, ч. Особливий спосіб вишивання … Український тлумачний словник
вирізування — я, с. 1) Дія за знач. вирізувати. 2) Спосіб вишивання. || Прикрашання різьбленим орнаментом речей з дерева … Український тлумачний словник
вишивальний — а, е. Стос. до вишивання … Український тлумачний словник
вишивальник — а, ч. Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання … Український тлумачний словник